В осіб з цукровим діабетом, які для задовільного контролю над хворобою потребують короткого інсуліну, рівень глюкози в крові через 2 години після прийому їжі залежить від двох причин:
- Кількості спожитих вуглеводів з їжею
- Дози введеного на харчі короткого інсуліну
Продукти, що ми споживаємо, не однаково впливають на рівень глюкози в крові. Деякі з них є більш цукристими, а деякі менш. Так, за вмістом глюкози продукти однакової маси, наприклад, 100 г огірків і 100 г «Київського торту», дуже відрізняються один від одного. Тому й підхід до розрахунку дози короткого, або харчового інсуліну залежить не лише від маси продукту, а ще й від його цукристості.
Перш ніж ми перейдемо до розрахунку кількості короткого інсуліну для введення на ті чи інші продукти, спочатку виділимо в окрему групу продукти, що мають низьку цукристість і для свого засвоєння практично не потребують інсуліну.
Якщо ви споживаєте продукти з вищенаведеного переліку у звичайних порціях, вам не потрібно і навіть заборонено на них колоти короткий інсулін.
Уявіть, що відбудеться, якщо на нормальний рівень глюкози в крові ви уколете короткий інсулін? Звісно, знизиться рівень глюкози в крові нижче за безпечний рівень, тобто виникне ризик розвитку гіпоглікемії. Ви можете добре поїсти й наїстися цими продуктами, але після їх споживання рівень глюкози в крові не зміниться. Ви можете самі в цьому впевнитися, провівши експериментальне визначення глюкози в крові до та після їх споживання. Також ці продукти абсолютно не підходять для зняття симптомів гіпоглікемії.
Допитливі читачі, які уважно прочитали написане вище, можуть у цьому місці запитати: а може, харчуватися лише продуктами з зазначеного вище переліку й тоді інсулін взагалі колоти не треба? На жаль, мій шановний читачу, це неможливо.
- По-перше, якщо ви не будете колоти інсулін, ніщо не буде «стримувати» печінку, що призведе до підвищення глюкози в крові внаслідок «підкидання» глюкози з «печінкових запасів».
- З іншого боку, якщо ви не споживатимете продуктів, які багаті на вуглеводи, організм шукатиме можливості поповнення енергетичного субстрату для клітин, яким зазвичай є глюкоза, з інших джерел, наприклад через розщеплення жирів. Проте під час метаболізму жирів утворюється багато недоокислених продуктів, так званих кетонів (ацетон, бета-оксимасляна кислота тощо), які можуть призвести до появи кетоацидозу з усіма його наслідками, аж до кетоацидотичної коми.
Не важко здогадатися, що після відокремлення певних продуктів, на які інсулін не потрібно колоти, нам залишаються всі інші харчі, на які інсулін все ж таки колоти треба. Нижче наведено короткий і, зрозуміло, далеко не повний перелік продуктів, які для свого засвоєння потребують короткого інсуліну.
Для засвоєння цих продуктів і досягнення нормального рівня глюкози в крові через 2 години після їх споживання необхідно вводити певну кількість короткого інсуліну. Тобто кількість спожитої глюкози з певного продукту має відповідати кількості введеного інсуліну.
Що таке вуглеводна одиниця?
Вуглеводна одиниця — це кількість продукту, що містить 12 г вуглеводів. Наприклад, 12 г вуглеводів міститься в 2 ложках будь-якої каші або картопляного пюре, чи в середньому яблуку (90 г), чи в шматочку хліба вагою 25 г, чи у склянці рідкого молочного продукту (ряжанки, кефіру, вершків чи власне молока) тощо. Нижче наведено таблицю, в якій вказано, скільки треба взяти продукту, щоб спожити 12 г вуглеводів або 1 вуглеводну одиницю.
Допитливий читач зверне увагу, що в переліку спожитих продуктівє така м’ясна страва, як котлета, і її було враховано для розрахунку дози інсуліну. Вище ми казали, що м’ясо не потребує для свого засвоєння ін’єкцій інсуліну. Проте вам, шановний читачу, добре відомо, що для приготування котлет часто використовують хліб. А для засвоєння хлібу потрібен інсулін. Тому котлету відносять до продуктів із так званими прихованими вуглеводами (таблиця нижче). Неврахування вуглеводів у такій категорії страв часто призводить до помилок у розрахунку дози інсуліну під їжу та гіперглікемії через 2 години після їди.
